• - паспорт;
  - страховка і ЛЛЕК (докладніше — нижче);
  - завірена книжка обліку стрибків;
  - наявні парашутні ліцензії та сертифікати (можуть вплинути на рівень допуску).

Страхування — страховий поліс від нещасних випадків при стрибках з парашутом.

Страховку зобов'язані мати:

• - Всі парашутисти, які здійснюють стрибки на купольне пілотування;
  - Всі парашутисти, які вчиняють показові стрибки.
  - Всі парашутисти, які не мають медичного допуску.

Іншим парашутистам також рекомендується мати страховку.

Медичний допуск — висновок лікарсько-льотної (експертної) комісії про допуск особи до стрибків з парашутом.

Медичний допуск зобов'язані мати:

• - Всі парашутисти-студенти Клубу, які здійснюють стрибки з вільним падінням;
  - Всі інструктори Клубу, які здійснюють стрибки з парашутом або виконують обов'язки випускового.

За рішенням Мандатної Комісії будь-парашутист може бути направлений на додаткове медичне обстеження до лікаря-спеціаліста.

Допуск спортивної парашутної системи

Парашутна система може бути допущена до стрибків, якщо є непошкоджена пломба на шпильці запасного парашута, і паспорт системи оформлений належним чином:

• - Є діючий запис про техогляд системи (з моменту проведення техогляду пройшло не більше 6 місяців).
  - Є актуальний запис про регламент страхувального пристрою. У разі встановлення ППК-У — запис робиться в паспорті приладу, який повинен додаватися до паспорту парашутної    системи.
  - У паспорті записані відомості про всі комплектуючи і внесені зміни.
  - Є діючий запис про укладання запасного парашута (з моменту укладання пройшло не більше 6 місяців, або інший строк відповідно до інструкції ЗП).
  - Є запис про укладання основного парашута (з моменту укладання пройшло не більше 3 днів).

На парашутній системі повинен бути встановлений страхувальний прилад, під час стрибка прилад повинен бути включений.

Відновлювальні стрибки після перерв

Перерви в стрибках негативно впливають на підтримання навичок парашутиста на досягнутому рівні. Перші стрибки після перерви парашутистові слід присвятити відновленню втрачених навичок. Критична тривалість перерви тим менше, чим менше загальний досвід парашутиста. Якщо перерва перевищив критичну величину, то парашутист, навіть допущений до самостійних стрибків з парашутом-крило, тим не менш, повинен пройти відновлювальний курс і виконати принаймні один контрольний стрибок з інструктором для підтвердження своїх умінь.

Величина перерв до відновного курсу з контрольними стрибками становить для різних категорій парашутистів:

• - менше 10 стрибків з крилом — 1 місяць;
  - менше 50 стрибків з крилом — 2 місяці;
  - менше 100 стрибків з крилом — 3 місяці;
  - менше 200 стрибків з крилом — 6 місяців;
  - 200 і більше стрибків з крилом — 1 рік.

Допуск до фотовідеозйомки стрибків

Допуск до стрибків з камерою оформляє начальник парашутної служби Клубу.

Навчання зйомці і перевірку обладнання проводить старший оператор Клубу.

Стрибки з камерою

До стрибків з будь-камерою може бути допущений парашутист, який має не менше 100 стрибків з парашутом, після інструктажу у старшого оператора Клубу.Знімальне обладнання і його монтаж повинні пройти перевірку у старшого оператора Клубу.